Поховали зв’язкову Романа Шухевича Дарію Гусяк
Про місце її останнього спочинку з мером Садовим домовитися не змогли
На Личаківському цвинтарі 15 серпня поховали останню зв’язкову Романа Шухевича, членкиню Організації Українських Націоналістів, політув’язнену радянських тюрем і таборів Дарію Гусяк, яка 12 серпня померла у віці 98 років.
З місцем поховання видатної українки виник некрасивий і дивний (щодо позиції міського голови Львова) скандал. Львівська міська рада хотіла поховати Дарію Гусяк на Полі почесних поховань Меморіалу воїнів УПА Личаківського цвинтаря (біля колишнього Марсового поля) на вул. Мечникова. “На цьому полі разом з упівцями похована ще одна зв’язкова Романа Шухевича – Ольга Ільків, та голова Львівського крайового братства ветеранів Олесь Гуменюк. Також після початку повномасштабного вторгнення рф ми вже почали тут поховання новітніх Героїв України”, – заявив міський голова Львова Андрій Садовий.
Натомість син командарма УПА Юрій Шухевич та інші громадські й політичні діячі просили мера Садового поховати Дарію Гусяк на Полі почесних поховань № 67 поряд з Катериною Зарицькою, повідомляють «Варіанти».
“Ми просимо Вас поховати українську героїню, яка витримала нелюдські тортури в тюрмах і таборах МГБ-КГБ СССР, але не зламалася, на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря N°67 поряд з Катериною Зарицькою, Михайлом Сорокою, поряд з кенотафом її командира, провідними членами ОУН Омеляном Ковалем, Григорієм Васьковичем, генерал-майором, Героєм України Сергієм Кульчицьким”, – йшлося у зверненні до Садового.
«Дивує мене позиція Львівської міської ради, адже Дарія Гусяк, яка відбула у в’язниці 25 років, після звільнення не склала рук. І сьогодні цій людині відмовляють в місії на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань. Адже там лежить Катруся Зарицька, з якою Дарка провела майже все життя у в’язниці. Мене це просто дивує. Знаю, тиснуть на людину, яка доглядала, яка близька Дарці, і хочуть, щоб та погодилася поховати Дарку в якомусь кутку, який потім невідомо взагалі чи буде, бо там, бачте, ще хтось із упівців», – сказав Юрій Шухевич у відеозверненні. Він додав, що Дарію Гусяк переслідували ціле життя і навіть останніх 30 років: «І знову у цей час важкої боротьби із Московщиною її хочуть десь викинути під якийсь паркан, аби тільки не на Полі почесних поховань».
Журналіст, історик Вахтанг Кіпіані на своїй фейсбук-сторінці з цього приводу зазначив: «До мене тільки зараз дійшло, що у Львові відбувається ганебний фарс. Міська влада не хоче дати дозвіл на поховання Дарії Гусяк – зв’язкової Романа Шухевича, жінки, яка відбула в таборах повні 25 років ув’язнення, на полі почесних поховань, що біля входу на Личаківський цвинтар. Пропонують інше почесне поле – разом з іншими ветеранами визвольних змагань. Але. Гусяк – це легенда і сталь. Людина, перед якою ми всі в боргу. І я знаю, що син командарма УПА Юрій Шухевич за те, щоб пані Дарія навічно лягла в рідну землю поряд зі своєю посестрою Катрусею Зарицькою. І поряд з кенотафом її командира. У шоці від цього неподобства. Андрій Садовий, ви робите помилку».
Однак львівській громаді так і не вдалося домовитися з Андрієм Садовим про поховання Дарії Гусяк на Полі почесних поховань № 67, тому після рішення Юрія Шухевича її поховали у родинному гробівці родини Шухевичів на Личаківському цвинтарі.
«Дарія Гусяк — одна з небагатьох, яка відбула 25 років покарання, повне покарання. Не просила помилування. Вона була членом Організації Українських Націоналістів, я б сказав, карним членом ОУН, яка виконувала накази і ніколи не зламалася. Не спокусилася на славу і мирські спокуси. Завжди була скромна і невибаглива, працювала заради держави. Це була сталева людина, яка знала, де їй бути, як формувати своє оточення, займалася з 1998 року вишколом молоді і вважала, що треба вчитися, самовдосконалюватись і готувати кадри для України», — говорить «Радіо Свобода» історик Микола Посівнич.
Дарія Гусяк народилася 4 лютого 1924 року в Трускавці Львівської області. Присягу членкині ОУН склала на Великдень у 1948 році і прийняв її головнокомандувач УПА Роман Шухевич. 2 березня 1950 року Дарію Гусяк радянська влада заарештувала. Зазнала катувань, але ні словом не промовилась про місце перебування Романа Шухевича. Поруч у камері, через перегородку, чекісти били її маму.
За свою націоналістичну діяльність Дарія Гусяк була позбавлена волі на 25 років. Відбула покарання у Верхньо-Уральську Челябінської області, а згодом у Володимирській тюрмі. У 1969 році її перевели в концтабір у Мордовії. Дарія Гусяк відбула весь термін покарання, звільнившись на 51-му році життя.
Після звільнення їй заборонили жити у Львівській області. Жінка не мала житла і їй запропонувала прихисток Катерина Зарицька, членкиня ОУН, також зв’язкова Романа Шухевича. Катерина Зарицька після звільнення жила в місті Волочиськ Хмельницької області.
Дарія Гусяк була членкинею Крайового проводу ОУН у радянський час, коли ОУН була заборонена і переслідувана. У Львові Дарія Гусяк мешкала з 1995 року. Міська влада виділила їй однокімнатну квартиру. Вона створила громадську жіночу організацію «Всеукраїнську лігу українських жінок».
Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА
