Четвер, 5 Серпня

“Ревіталізація” ЛАЗу: замість автоматичних коробок передач — офіси і кафетерії

Як минулого тижня повідомила ГО «Зручне місто» на своїй сторінці в соцмережі «Фейсбук», розпочалося знесення одного з цехів колишнього Львівського автобусного заводу обіч вулиці Стрийської — тут свого часу виготовляли гідромеханічні передачі.

Іще одне виробниче підприємство у Львові «ревіталізують» в адміністративну споруду з офісами і вбудованими приміщеннями громадського харчування — така доля спіткала один із цехів ПрАТ «Львівський завод гідромеханічних передач», який свого часу був одним зі структурних підрозділів Львівського автобусного заводу. Старт «ревіталізації» дало ухвалене 12 березня 2021 року рішення виконкому Львівської міської ради, відповідно до якого київське ТзОВ «Дагмар-Інвест» отримало містобудівні умови та обмеження на реконструкцію нежитлової будівлі на вулиці Стрийській, 45. Відповідно до цього рішення, нові адміністративні будівлі мають бути збудовані в межах наявного фундаменту, висота нової споруди не повинна перевищувати 17 метрів.

Виробництво гідромеханічних автоматичних коробок передач на Львівському автобусному заводі було чи не найтехнологічнішим, адже на ЛАЗі здебільшого було сконцентроване кузовне виробництво. Ініціатором створення виробництва гідромеханічних передач на ЛАЗі був його директор Борис Павлович Кашкадамов (1906 — 1998). Необхідність в оснащенні міських автобусів автоматичною гідромеханічною коробкою передач, замість механічної, виникла через значну кількість зупинок на міських маршрутах, що вимагало від водіїв частого перемикання передач — близько 700 разів на день! Водії міських автобусів у 1960-х роках говорили: «Доводиться працювати важелем, наче ломом».

Першу в СРСР автоматичну гідромеханічну коробку передач для автобусів створили наприкінці 1950-х років учені Науково-дослідного автомобільного і автомоторного інституту (НАМІ) спільно з інженерами конструкторського бюро ЛАЗу. Виробництво таких коробок передач освоїли на ЛАЗі. У 1963 році Львівський автобусний завод виготовив експериментальну партію автобусів ЛАЗ-695Ж, оснащених автоматичною коробкою передач. На жаль, таких автобусів було виготовлено тільки 40 — оснащувати гідромеханічною коробкою передач вирішили не львівські ЛАЗи, а автобуси ЛіАЗ-677, які виготовлялися у Підмосков’ї. Ці автобуси комплектувалися автоматичною коробкою передач ЛАЗ-НАМІ-035 — загалом було виготовлено понад 200 тисяч таких коробок передач. Розробкою цієї коробки передач керував Олександр Гіруцький, під його керівництвом у Москві працював В.В. Баранов, а у Львові — М.Н. Дзядик.

У співпраці з угорським підприємством «Чепель-авто» ЛАЗ налагодив виробництво трьохступеневих автоматичних коробок передач для дизельних і карбюраторних міських автобусів. Проєктні роботи були виконані НАМІ у Москві і Всесоюзним конструкторським експериментальним інститутом «Автобуспром» у Львові. Виготовлені у Львові автоматичні коробки передач (АКП) використовували на автобусах «Ікарус», ЛіАЗ, ЛАЗ-4202 та ін. Загалом за роки існування на ЛАЗі виробництва АКП було виготовлено понад 400 тисяч таких вузлів.

Запуск серійного виробництва АКП вимагав запровадження нових виробництв, зокрема високоточного литва під тиском, металообробних верстатів-автоматів із числовим програмним управлінням. І львівські інженери успішно вирішили ці складні завдання.

Уже в роки незалежної України чиновникам, які проводили приватизацію Львівського автобусного заводу, спало на думку провести його реструктуризацію, отож виробництво гідромеханічних коробок передач було виділене в окреме підприємство «Львівський завод гідромеханічних передач» і приватизоване. Виробництво АКП у Львові зупинилося — російський Лікинський автобусний завод (ЛіАЗ) перестав замовляти таку продукцію, а виробляти автобуси «Ікарус» в Угорщині практично припинили.

У середині 2000-х років, коли Львівський автобусний завод освоїв виробництво сучасних низькопідлогових автобусів, у них застосували уже не львівські АКП, а німецькі. Виробничі приміщення ПрАТ «Львівський завод гідромеханічних передач» багато років стояли пусткою — і ось логічний результат: їх зносять для того, щоб побудувати офіси і генделики. Що, власне, логічно для міста, яке з подачі Андрія Садового оголосило своїми пріоритетами «ІТ і туризм», а не високотехнологічну промисловість.

Антон ЛЯГУШКІН, спеціально для «Ратуші»

Share.

Leave A Reply