Неділя, 9 Травня

То хто насправді в місті Лева узурпував владу?

Юлій Рудницький: «У Львові відбулась централізація повноважень у руках мера і його підлеглих!»

Сайт «Варіанти» звернувся до юриста Юлія Рудницького з проханням роз’яснити, які повноваження Львівська міська рада передала виконкому, внаслідок чого сьогодні експерти та депутати заговорили про надмірну централізацію повноважень у руках міського голови Андрія Садового та його підлеглих.

“Цей перелік далеко не є вичерпним, він є наслідком правової практики, яку провадили минулі 15 років. Тобто сьогодні у Львові ми маємо реальну і підтверджену картину централізації повноважень. Теоретично, новообрана рада може це змінити. Але ламати практику, яка до того складалась десятиліттями, — це буде надзвичайно важко”, — зазначив Юлій Рудницький. Експерт пояснив, що основні документи, які потрібно аналізувати для розуміння “перетікання” повноважень, — це, власне, Закони України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про статус депутатів місцевих рад”, а також Регламенти міської ради, положення про постійні комісії, положення про виконавчий комітет та структуру ради часів різних попередніх каденцій Львівської міської ради. ”Саме у хронологічному вивченні цих документів ми можемо побачити, що “зникло” у переліку повноважень представницьких органів Львівської міськради та перебралось до відання міського голови, його виконкому чи посадовців”, — наголосив пан Рудницький.

Перелік повноважень Львівської міськради, які вона втратила впродовж 15 років

  1. Формування порядку денного сесій та пленарних засідань.

Раніше (говоримо про каденцію часів Куйбіди та Буняка) саме депутати в особі колегії погоджували проєкт порядку денного як цілої сесії, так і пленарного засідання, таким чином реально впливали на порядок розгляду питань та фільтрували ті, які до розгляду не готові, можуть спричинити конфлікти тощо. Сьогодні ж ми маємо номінальну участь колегії ради у цьому процесі, порядок денний повністю формує міський голова, вносячи туди чи вилучаючи звідти будь-які питання на власний, по суті, розсуд.

  1. Участь у контролі публічних закупівель.

За часів міського голови Любомира Буняка депутати за згодою входили у тендерні комісії з державних закупівель при виконавчих органах ради, участь у таких комісіях навіть була підставою для того, аби з поважних причин не брати участі у засіданні постійної комісії, до якої входить депутат. Тобто, йдеться про реальний контроль над використанням бюджетних коштів. Нині депутатський корпус фактично усунуто від цього процесу.

  1. Залучення сторонніх організацій, зокрема коштом бюджету, для розробки проєктів ухвал чи важливих нормативно-правових актів.

У регламентах зламу 90-2000-х це було прямо прописано і прерогатива розробки та підготовки проєктів важливих для міста рішень надавалась саме депутатському корпусу. Для цього можна було створювати спеціальні робочі комісії з залученням університетських кіл, адвокатури, спеціалізованих організацій, аби напрацювати справді “живий” документ. Як це відбувається тепер? 90 відсотків таких робочих груп створює лише міський голова своїми розпорядженнями та залучаючи туди тільки підпорядкованих посадовців, а коли проєкт ухвали готує депутат, то це сприймається з боку апарату посадовців, як маленька революція. Ніби у них забирають роботу і вказують на їхню непотрібність для міста.

  1. Розпорядження бюджетом.

Цього року рада минулого скликання, під приводом пандемії Covid-19, надала виконавчому комітету безпрецедентні повноваження — розпорядження бюджетними коштами у сумі до 5 млн грн на потреби боротьби з Covid. На інші потреби ліміт — 750 тис грн. Фактично, йдеться про передачу такого виключного повноваження міської ради, як розпорядження бюджетними коштами, на виконавчий комітет — сформований з числа переважно заступників міського голови орган, який перебуває під повним його субординаційним контролем. Аналогічна ситуація і з валютними кредитами, які бере місто. Ви не побачите на офіційному порталі ради текстів кредитних договорів — там лише короткі ухвали про їх затвердження, з яких ніхто і нічого не зрозуміє. Право дозволяти міському голові укладати кредитні договори прописали у положення про виконавчий комітет, хоча ви ніде не знайдете в законодавстві таких повноважень саме виконкому. Тому, з цієї позиції ми теж маємо знівельовані повноваження ради.

  1. Звітування комунальних підприємств та виконавчих органів ради.

Ви здивуєтесь, але нині ніхто не звітує перед радою. Депутатам зачитують інформацію про роботу структурної одиниці, яку вони або беруть до відома, або ні. Це навіть трохи принизливо. Натомість за попередніх міських голів був прямо прописаний процес звітування посадовців як перед постійними комісіями, так і перед радою. За наслідками таких звітів рада чи постійна комісія ради могла ухвалити рішення щодо, навіть, несумісності з займаною посадою людини, яка прийшла звітувати.

  1. Структура ради та її штатна чисельність.

Що може зробити міська рада? Прийняти структуру (тобто схему) виконавчих органів, затвердити загальну кількість штатних одиниць, визначити граничну чисельність кожного з них (наприклад, у департаменті “Адміністрація міського голови” може бути не більш як 10 штатних одиниць), потім розглядати положення і структур кожного департаменту чи управління окремо на сесії. Що рада реально робить? У минулій каденції лише затвердили загальну схему та загальну штатну чисельність. Натомість у межах цієї загальної чисельності виконком на власний розсуд збільшує кількість працівників у будь-якому управлінні, не питаючи про це раду. Та сама ситуація з внутрішньою структурою департаментів. Раду усунули від цього процесу. Єдиний виконавчий орган, положення і структуру якого затверджує рада — це “Секретаріат ради”. І було б дивно, якби й це забрали у депутатів.

Share.

Leave A Reply