Віртуальна реальність «Княжого Звенигорода»
Давнє місто оживає через VR-окуляри та AR-додаток
Навесні наступного року відвідувачі новоствореного заповідника «Княжий Звенигород», що за 20 км від Львова, зможуть зануритися у віртуальну реальність середньовічної княжої столиці. Вдягнувши VR-окуляри (окуляри віртуальної реальності), можна буде побачити відтворені 12 місць давнього Звенигорода: чотири з них — інтер’єри церков та палаців, вісім — вулиці, площі та панорами давнього міста.
Над проєктом, який реалізували за підтримки Українського культурного фонду та Пустомитівської районної ради, працювала команда археологів, істориків, архітекторів, мистецтвознавців, художників, графіків та IT-шників зі Львова та Києва.
«Вибираючи локації для реконструкцій, хотіли показати дуже різний Звенигород: місто князів і звичайних ремісників. Водночас не могли оминути увагою найбільш знакові споруди міста — церкви та палаци, тому показали їх не тільки ззовні, а відтворили інтер’єри. Усі наші реконструкції спираються на знахідки археологів минулих років», — розповідає керівниця проєкту «Княжий Звенигород: від реального до віртуального», в. о. директорки заповідника Наталя Войцещук. Враховували також вивченість об’єктів та прив’язку до екскурсійних місць.
«Ми хотіли, щоб це не виглядало суто як 3D. Тому додали трошки життя: промені сонця, метеликів, комашок, котиків, тваринок, курей, які можна роздивлятися в різних місцях. Також доозвучили, додали атмосферності», — зазначив керівник технічної частини проєкту Роман Джек.
У рамках проєкту у співпраці з компанією Skeiron створили AR-додаток (додаток доповненої реальності), до якого увійшли три AR-продукти: поштівки, «портали часу» та дитяча книжечка. 20 AR-поштівок організатори задумали як подарунок чи згадку зі Звенигорода. Навівши на них відкритий у смартфоні додаток, можна побачити будівлі давнього міста та знахідки археологів з його території у форматі доповненої реальності. Завдяки «Порталам часу» (у звичайній реальності це дерев’яна аркова рамка) з допомогою смартфона — прогулятись двома звенигородськими церквами — дерев’яною та мурованою, а також заглянути до княжого палацу. Всі будівлі відтворено такими, якими вони могли бути у середині XII cт. — часі найбільшого розквіту Звенигородського князівства. Дитяча книжечка «Пригоди у княжому Звенигороді», яку намалювала художниця Леся Квик, а вірші написав письменник та перекладач Андрій Содомора, розповідає про пригоди п’яти друзів у давньому місті. Одного ранку головний герой Домовичок, а також його друзі: лисичка, вовчик, зайчик та пташка — почули з-за дерев свого лісу незвичний тупіт. Того дня на горизонті з’явились дивні вершники. А вже невдовзі гості з далеких земель почали будувати тут місто.
Цього тижня фахівці НДЦ «Рятівна археологічна служба» розпочали археологічні розкопки в заповіднику. Наразі територію досліджено на 10 %. «Віртуальна реальність дає змогу змінити вигляд відтвореного об’єкта, не руйнуючи пам’ятки. Зазвичай туристи на місці археологічних пам’яток бачать ландшафт і пробують уявити, як виглядало те, про що їм розповідають. Хочемо зробити цікаву туристичну локацію, яка постійно пропонуватиме щось нове. Я мрію про історичну кремнієву долину у Звенигороді», — каже Наталя Войцещук.
Наталя ДУДКО
Довідка. Звенигород — нині село за 20 км від Львова. Однак у середньовіччі там було одне з найбільших міст Західної України — столиця Звенигородського князівства. Перша літописна згадка про нього датована 1086 роком, що робить його майже на 200 років старшим за Львів. У першій половині XII ст. це столиця Звенигородського князівства. Саме тут збудували перші на території Західної України білокам’яні церкву та палац. Численні археологічні знахідки розповідають про Звенигород як багате та красиве місто, де були розвинені освіта та мистецтва. Саме звідси походять три найдавніші писемні документи державного архівного фонду України — берестяні грамоти. Воно існувало до 1241 року, коли вщент було спалене монголо-татарами, і відтоді не відновлювало своєї величі.
